Неопалима купина

  7_Буття - історія про потоп. Коли дивишся на структуру цієї історії, то пригадується такий закид - та це ж просто гарно скомпонована з літературної точки зору історія історія. Хіба це може бути описанням реальних подій, хіба це може бути історією ? Якщо, так би мовити, викип'ятити всю воду, то будь яка "добре скомпонована історія" пов'язана з реальністю, тому що реальність теж дуже чітко впорядкована. Якщо прибрати шкіру і м'ясо, то залишиться скелет - математика. Коли йдеться про природу, нас це не дивує. Важче сприймається, коли йдеться про музику. Але будь-яке Боже творіння чітко структуроване. Тому Книга - чітко структурована.  З іншого боку - так само як в музиці, де всі структури сховані за красою звучання і плину музики, в будь-якому Божому творінні структура - схована і коли її виносять на поверхню, то це як розглядати скелет. Паталогоанатому чи медику взагалі це може бути цікаво і корисно. Звичайній людині ні. Але вона здатна захопитися красою людськог...

 Діти і дрони, дрони і діти. Тарас Чмут Якщо проаналізувати книгу Буття з огляду на те, яка тема першого розділу повторюється і розвивається протягом всієї книги - то це тема народження/примноження. Це можна побачити якщо порівняти ключові перикопи книги, які розміщені паралельно в різних структурах. Можу показати. Отже, все зводиться до цього. Так що ми маємо одну мету - сім'ї, населення держави, Церква має примножуватися. І вона примножується, бо інакше б вимерли. Просто це примноження не відбувається так, як ми собі уявляємо, чи як би ми хотіли. Наприклад, мої діти ще не мають дітей, а я в їх віці вже мав. Коли нам було під 30 дітей було вже двоє.  Україна вимиратиме і населення скорочуватиметься, але вона може в будь-який момент відродитися, якщо ті, хто за кордоном не забудуть, що їх предки були українцями і підтримуватимуть Україну, а імігранти - асимілюються і стануть українцями. З Церквою все складніше - тут треба серйозні багатовікові процеси, щоб щось справді змінил...

Ісус Навин - розділ 9.  Читаючи книгу Ісуса Навина треба пам'ятати про те, що заплата за гріх - смерть. Зрештою вона сама про це нагадує розповідями про закляте (херем) - винищення цілих міст з усіма жителями. Думаю, ми б жахнулися, якби дізналися про міру їхньої збоченості,  нам би стало настільки гидко, що ми б не робили такі круглі очі з того, що Бог їх винищив. Це сприймалося б як необхідність. Але справа навіть не в нашому сприйнятті покарання. Справа в нашому сприйнятті гріха. Нам, як  Лотовим зятям здається, що коли йдеться про суд - то це жарти (Бут19:14). Але заплата за гріх - смерть; і це не жарт. Ізраїль, і зокрема Ісус Навин - Господній помазаник. Тут сказано, що царі, як один, повстали проти Господа і Його помазанця (Ісус Нав. 9:1,2 пор. Пс.2:1,2). У всіх у нихх була можливість примиритися з Господом, вклонитися Сину і тд. Але вони цього не зробили. І загинули. Натомість це зробили жителі Гівеону. На їх прикладі бачимо як відбувається примирення з Богом і Йог...