Роздуми над Декалогом (Вих.1:1-3)

Вихід 20:1 І Бог промовляв всі слова оці, кажучи:

В цьому реченні тричі повторюються слова, які пов'язані з "промовлянням": ...промовляв... слова... кажучи. Важливо пам'ятати про контекст 19 розділу, в якому йде підготовка до цього "промовляння": Господь через Мойсея застерігає народ, вони ж, схоже, не усвідомлюють що буває, коли говорить Бог. Вони з готовністю заявляють, що все виконають (19:8), але Господь декілька разів відсилає Мойсея, щоб належним чином їх застерегти від наближення до гори і підготувати.

Потім Він "промовляв всі слова оці, кажучи" (20:1-17). Далі читаємо про те, що їх огорнув страх, вони тремтіли і самі віддалилися. Люди просили Мойсея: Говори з нами ти, і ми послухаємо, а нехай не говорить із нами Бог, щоб ми не повмирали (20:19).

Все це є контекстом, який важливий для розуміння самого Декалогу, 10 заповідей, тому що це не "суха інформація з неба", а слова, промовляння яких супроводжувалося громом і полум'ям, виверженням диму, сурмінням, словом тим, що м'яко кажучи, не залишає байдужим.

20:2 Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства. Хай не буде тобі інших богів передо Мною!

Господь відразу каже, що Він Яхве Елохім, Який вивів. Слово "вивів" вперше вживається в Біблії, коли йдеться про рослинність, яку "вивела" земля (Бут.1:12). Тобто це образ народження.

Чоловік полишає дім свого батька і матері, щоб поєднатися зі своєю дружиною (Бут.3). Він теж виводить її з дому батька.

Господь Бог, який носить завітне ім'я - Яхве, що означає "Я є Той, Хто Я є" (або "Я є там, де Я є") починає з проголошення такого Виходу: Він вже вивів Свій народ з Єгипту, з дому рабства. І Він стає для нього (неї) новим Адамом, тож вона має бути йому вірна.

Господь вибрав і вивів, Він проголошує: тільки ви - Мої, мій народ в особливому, завітному сенсі слова: як у подружньому житті, коли дві людини належать одна одній в такому сенсі, в якому вони більше не належать нікому.

Господь каже про Себе і про нас те ж саме: тільки Я - ваш Бог, тільки ви - мій народ. У цьому, власне і полягає заклик першого слова: інших богів бути не має. Дітоньки, бережіться від ідолів! Амінь. (1 Ів.5:21)